В нас вдома телевізор часто ввімкнутий ''для фону'' - ми собі робимо якісь свої справи, а телевізор так, для компанії і звукового супроводу :-) От і в суботу ввечері я собі спокійно прасувала, а тут мій чоловік як закричить: ''Ірі (то так він мене завжди називає), біжи скоро сюди! Тут в передачі готують фрикадельки  моєї бабусі!'' Ну я відразу прибігла на той ''голодний'' крик і ми обоє ''прилипли'' до екрана телевізора, дивлячись на симпатичного італійського повара з чорними вусами і вправними руками :-) Готуючи, він так смачно приповідав, що я, здається, навіть аромат тих фрикадельок через екран відчувала! ''Бабуся ще цибулю додавала і трішки води'' - коментував мій Роберто, ''а я б ще туди зубок часнику поклав'' - то вже, мабуть, мій український вплив на чоловікові смаки (бо італійці сирий вичавлений часник до страв майже ніколи не додають - лиш обсмажують зубки в олії, а потім їх викидають). В неділю в мене не було вибору, як приготувати на обід фрикадельки з телевізора з чоловіковими ''модифікаціями''. Ооо... то було щось з чимось :-) Котлетки вийшли такими ніжними і соковитими, з цікавим ледь відчутним, але таким приємним винним присмаком, а на дні пательні в якості бонусу будете мати ще й дуже апетитний соус. Під час приготування алкоголь з вина випаровується, тому готувати таким смаколиком можна всю сім'ю. Buon appetito!

Покладіть разом фарш, сухарі, тертий сир, яйця, часник (пропущений через прес), сіль і перець

Усе гарно перемішайте (якщо ''тісто з фаршу'' дуже липне до рук - додайте ще трішки сухарів)

Кожну котлетку обваляйте в борошні з обох сторін і злегка підсмажте з обох сторін в олії (не потрібно сильно обсмажувати, досить лиш підрум'янити трішки обидві сторони котлеток)

Готуйте на середньому вогні спочатку 5 хвилин під кришкою, а потім ще 5 хвилин без кришки (щоб алкоголь з вина випарувався)

Хто хоча б раз не пробував чікен наггетс - ці апетитні курячі шматочки в хрумкій паніровці подобаються і дорослим, і (особливо!) дітям :-) Моя дитина була б рада їх їсти навіть щодня! Але купувати готові наггетси для дитини (та й для себе) не хочеться. От я й почала експериментувати, поки не ''винайшла'' свій рецепт. Наггетси виходять хрумкі, смачні, їх можна спокійно давати дітям, а ще вони не смажені, а запечені в духовці! Ваша печінка буде вам вдячна :-) Смачного!

Сьогодні на обід в нас котлетки з консервованого тунця і картоплі. Смачні,  легкі в приготуванні, ніжні, з хрусткою скоринкою, а головне - не смажені, а приготовані в духовці! Смачного :-)